Хроніки економіки (Українська правда)

В Офісі президента не відмовляються від ідеї провести радикальну податкову реформу і думають заборонити українцям купувати алкоголь та тютюн за готівку. 

Натомість в МВФ навпаки очікують від України підвищення податків до довоєнного рівня.

Зміни до податкової системи знову на порядку денному в української влади. Проте якими вони будуть? 

Ми зібрали основні аргументи за зниження та за підвищення податків в Україні під час війни та розібрали для вас тему податкової реформи у форматі дебатів.

Ваші питання: https://galas.fm/episode/b02c2c60-b0c6-5dd1-8b38-fafd03ae5fe7

Текст про податкову реформу на Економічній правді:

https://www.epravda.com.ua/publications/2022/12/26/695422/

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон, яким переглянула своє ставлення до коноплі. Хоча вся увага суспільства тоді була прикута саме до медичного канабісу, проте документ вносив багато змін щодо вирощування та обігу технічних конопель.

Технічний канабіс – доволі універсальна сільськогосподарська культура. Її використовують не лише для виробництва тканин, але й під час будівництва доріг, утеплення фасадів та навіть будівництва літаків.

Через законодавчі обмеження ринок технічного канабісу в Україні був вкрай обмеженим, а площі, на яких вирощували коноплі, були у десятки разів меншими, аніж за часів СРСР. 

Що змінив закон про декриміналізацію медичного канабісу для ринку технічних конопель? І яке у цього ринку майбутнє? Про це ми говорили з виконавчим директором BRDO Олексієм Дороганем.

Щороку все більше центральних банків розробляють або запроваджують свої власні цифрові валюти. І український Нацбанк тут не є винятком. Ба більше, ще декілька років тому Україна була серед світових лідерів за рівнем запровадження  власної цифрової валюти.

Якщо пояснити максимально просто, то цифрові гроші центральних банків - це нова форма грошей, яка існує на додачу до готівки та безготівки. На відміну від вже звичних багатьом з нас безготівкових переказів, оплата цифровими грошима не передбачає наявності посередників, таких як банки чи навіть платіжні системи.

Крім цього, цифрові гроші можна програмувати, дозволяючи розраховуватися ними лише за певні товари або навіть - встановлювати на них певний відсоток.

Як саме працюватимуть цифрові гривні в Україні? І коли ними зможуть скористатися українці (спойлер: вже дуже скоро)? Про це ми говорили із директором Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України Андрієм Поддєрьогіним.

Детальніше про цифрові гроші центральних банків ви можете прочитати у матеріалі ЕП: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/09/13/677727/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

25 жовтня у своєму традиційному відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував видачу 1000 гривень кожному українцю незалежно від віку. Ця ініціатива одразу ж викликала здивування в експертних колах та в уряді, де, як повідомляють співрозмовники ЕП, про неї дізналися як і більшість українців – з відеозвернення.

Чи може держава дозволити собі роздавати гроші під час війни? Який ефект це матиме на економіку? Ми вирішили подебатувати на цю тему та спробувати знайти у ній “плюси” та “мінуси” для економіки та кожного громадянина.

Все, що відомо про “тисячу Зеленського” читайте у цій публікації.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Останні декілька років чи не найбільшою економічною проблемою в Україні залишається дефіцит працівників. Частина українців поїхали від війни за кордон, а частина – долучилися до лав Збройних сил та “випали” з ринку праці.

На яких працівників зберігається найвищий попит, а у яких сферах знайти роботу стало навпаки складніше? І як роботодавцю залучати найкращих працівників.

Про це все нам розповів СЕО компанії Work.ua Артур Міхно.

Обкладинка – Зю Побережнюк

Наприкінці 2022 року світову ІТ-галузь огорнула криза: великі компанії тисячами скорочували своїх працівників, закривали проєкти та зменшували замовлення. Відлуння цієї кризи докотилося і до України, наклавшись на наслідки повномасштабної війни.

Попри це, минулий рік український ІТ-сектор продемонстрував, хоч і невелике, проте зростання. Навіть блек-аути та проблеми з доступом до інтернету не зупинили ріст цієї галузі. Та чи вдасться зберегти такий же темп і у 2023-ому?

Про це, а також про проблеми та виклики технологічної сфери ми запитали у голови наглядової ради Львівського ІТ-кластера Святослава Кавецького.

Детальніше про кризу у світовому ІТ ви можете послухати у нашому попередньому епізоді за посиланням: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63bff58767d28/2023/02/13/7389171/

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

У бізнесу завжди було чимало нарікань як на роботу податкової, так і на роботу митниці. Ці органи завжди у топі переліку найбільш корумпованих в Україні. Зараз держава планує підвищити ставки податків, при цьому ані податкова, ані митниця досі не мають навіть повноцінних керівників.

Про реформу фіскальних органів в Україні говорять вже десятки років. Податкову і митницю то об'єднували в міністерство, то перетворювали на спільну службу і, зрештою, знову роз'єднували. Чи змінилася якість роботи цих органів? І що заважає провести повноцінну реформу?

Про це ми говорили з фахівцем з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, експертом Спілки українських підприємців Мирославом Лабою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Ця зима була справжнім випробуванням на витривалість як для держави, так і для людей та бізнесу. Однак ми зуміли вистояти та адаптуватися.

Ще з літа українці закуповувалися теплими ковдрами та буржуйками, а восени - павербанками, генераторами та ecoflow. Усі ці речі допомогли вистояти навіть у найтемніші ночі та дні. Але що з усім цим робити зараз?

На жаль, ризики обстрілів критичної інфраструктури будуть залишатися з нами до остаточної перемоги над Росією. А це означає, що до наступної зими варто готуватися вже зараз. З чого почати?

Про це ми говорили з головою правління Асоціації енергоаудиторів Вадимом Литвином.

Ваші враження від подкасту пишіть сюди: https://galas.fm/episode/dea5297e-b7f3-5fc8-9392-832591a629cf

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

27 липня Національний банк розпочав цикл зниження облікової ставки та оновив свій макроекономічний прогноз. Попри війну та заблокований “зерновий коридор”, у регуляторі очікують швидшого росту економіки та повільнішої інфляції. Чи не занадто оптимістичні такі очікування?

Ми запитали про це у одного з авторів макропрогнозу - директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Нацбанку Володимира Лепушинського. 

У цьому подкасті ми дізналися, яку саме безпекову та воєнну ситуацію НБУ закладає у свої прогнози? Чому банки не кредитують економіку, а натомість заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку? І звісно ж, ми не могли пройти повз тему курсу валют.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Велика війна, яка спочатку здавалася спринтом, перетворилася на марафон. У таких умовах перемога залежить не лише від потужності армій, але й від стійкості та ефективності економік. 

Українська економіка виявилася набагато стійкішою до умов великої війни, ніж очікувала більшість аналітиків та експертів. Однак, на жаль, те ж саме можна сказати і про економіку агресора, яка зуміла пристосуватися до міжнародних санкцій та продовжує заробляти мільярди доларів на експорті енергоресурсів.

З одного боку, союзники України, запроваджуючи санкції проти РФ, дійсно недооцінили інтегрованості агресора у світову економіку. Однак, з іншого боку, самі санкції виявилися недосконалими та впроваджувалися доволі поступово, даючи можливість Росії пристосуватися.

Коли Росія втратить можливості вести загарбницьку війну проти України і яких ще санкцій для цього не вистачає? Про це ми говорили з Юлією Павицькою, Керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Sanctions Group.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

На третій рік великої війни в Україні досі продовжує працювати бізнес з російськими власниками. Найбільш кричущий випадок – оператор мобільного зв'язку “Київстар”, який також має частку у сервісі Helsi. Однак, крім цього, росіянам в Україні досі належать кар'єри, паперові комбінати чи заводи з виробництва чайної продукції.

Часто громадяни з країни-агресора приховують свій бізнес, фіктивно перереєстровуючи його на громадян західних країн або на публічні компанії, акціонерами яких є навіть інвестори зі США. У такому разі конфіскація активів стає заручником політичних процесів та переговорів.

Хоча за останні півтора року держава зробила прогрес в арештах та конфіскації активів російських олігархів, однак цей шлях ще далекий до свого логічного завершення. 

Які найбільші перешкоди стоять на шляху конфіскації активів у російських власників? Про це ми поговорили з аналітиком проєкту Trap Aggressor Романом Стеблівським.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Ціна сирих овочів в Україні останнім часом шокує: буряк подорожчав на 100%, морква – на 130%, а картопля – на 200%. І це відбувалося у період, коли ціни мають бути біля свого річного мінімуму.

У всьому винна погода. Рекордна спека цього літа, яка поєдналася із затяжною посухою, суттєво вплинули на якість та обсяг врожаю. І це стосується не лише овочів, але й традиційних експортних культур.

Що буде з цінами далі і як зміни клімати впливають на прибутки українських аграріїв?

Детальніше про врожай овочів та зернових читайте на Економічній правді.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

До початку великої війни Харків був одним з провідних ІТ-центрів України. Сильна університетська база та постійний потік молоді створили синергію, у якій зароджувалися нові креативні компанії.

Після початку великої війни харківський ІТ-сектор продовжує існувати та навіть залишається найбільшим контриб'ютором місцевого бюджету. Як йому це вдається під постійними обстрілами ракетами та КАБами? І як велика війна може трансформувати економіку Харкова та змінити ІТ-ландшафт України?

Про економіку Харкова під час великої війни читайте у великому репортажі Економічної правди.

Охорона здоров'я традиційно є однією з найбільших статей видатків державного бюджету України. Попри це, українські лікарі отримують доволі низькі заробітні плати, а більшості пацієнтів державних лікарень доводиться доплачувати за "безкоштовну медицину" з власних кишень.

Таку систему Україну успадкувала від СРСР, проте з 2018 року активно намагається її виправити.

"Кінцева мета медичної реформи - зробити так, аби українці могли почуватися як люди із цивілізованого світу", - пояснює один із співавторів реформи, колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

У цьому випуску подкасту ми запитали у Павла, на якому етапі перебуває медична реформа? Як охорону здоров'я фінансують в інших країнах і чому для отримання якісних медичних послуг Україні потрібна ефективна судова система?

Детальніше про "сірий" ринок медичних послуг читайте у публікації за цим посиланням: www.epravda.com.ua/publications/2024/04/3/711936/

Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати на збір “Повернись живим”, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/

Минулий рік був багатим на економічні події для України: від затримки з виділенням американської допомоги, яка зрештою призвела до необхідності підвищувати податки, до щедрих програм роздачі грошей від президента.

Ми вирішили підбити короткі підсумки року та назвати найважливіше рішення та найбільший провал року, а також цифру року. Допоміг нам у цьому виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Що ви вважаєте рішенням, “зрадою” та цифрою 2024 року? залишайте свої відповіді у коментарях.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

"Офісна будівля, але для промисловості". Так пояснив суть поняття "індустріальний парк" один зі співавторів профільного законодавства, заступник голови комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Наразі в Україні функціонують десятки таких майданчиків, на яких держава розвиває промислове виробництво. Аби сприяти цьому розвитку, компаніям, які долучаються до індустріального парку, надаються податкові та митні пільги.

Ми поговорили з Кисилевським про те, звідки Україна перейняла досвід створення індустріальних парків, як створити такий парк та наскільки успішним є їхнє впровадження.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Повномасштабна війна завдала чимало непоправної шкоди здоров'ю не лише військовим, але й цивільним. Як наслідок, тисячі українців потребують встановлення штучних кінцівок. Однак з чого починається цей процес?

На жаль, за останні півтора року попит на протезування в Україні виріс у рази. І хоча щороку у світі з'являється чимало новітніх стартапів, які пропонують багатофункціональні та високотехнологічні протези, вони підходять далеко не усім.

Які основні гравці на ринку протезування? Скільки можуть коштувати сучасні протези? Та чому багато людей не хочуть користуватися своїми штучними кінцівками? Про це ми поговоримо з CEO SuperHumans Ольгою Руднєвою. 

Пожертвувати на роботу SuperHumans ви можете тут: https://superhumans.com/donate/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Весна традиційно асоціюється з початком польових робіт. Однак цього року сівба пройде далеко не на всій неокупованій частині території України. Усе через замінування полів.

Мінне забруднення стало одним з найбільших викликів для українських аграріїв, а на повне розмінування української землі можуть піти десятки років та мільйони доларів. Це безумовно вплине на український аграрний сектор та економіку України в цілому. 

Хто займається розмінуванням уражених війною територій і скільки це коштує? Як агробізнес справляється з розмінуванням та з якими ще проблемами українські аграрії увійшли у 2023 рік?

Ми поговорили з журналістом “Економічної правди” Богданом Мірошниченком та генеральним директором агрокомпанії ІМК Алексом Ліссітсою, аби дати відповіді на ці питання.

Про ваші враження після подкасту пишіть сюди: https://galas.fm/episode/b8e4c313-c8d0-5954-9681-8d3b121a0886

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/ 

Підтримати “Госпітальєрів”: https://www.hospitallers.life/needs-hospitallers 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Коли востаннє ви були у відпустці на морі? Поки для багатьох українців це питання виглядає дивним під час повномасштабної війни, інші вже активно відпочивають на піщаних одеських пляжах.

Туризм – галузь, яка чи не найбільше постраждала від війни. Літнього сезону 2022 року фактично не було, а у 2023 році пляжний відпочинок довелося відкласти через підрив росіянами Каховської ГЕС. Тож цьогоріч багато українців, які не можуть виїхати за кордон, все ж вирішили ризикнути поїхати на довгоочікуваний відпочинок до Одеси. Принаймні, про це свідчать переповнені міські пляжі.

Набагато краща ситуація у туристичного бізнесу у відносно безпечніших західних областях. Хоча й там сезон проходить не без проблем.

Ми вирішили з'ясувати, у якому стані перебуває туристична сфера в Україні на третій рік війни, де бізнес відновлюється швидше і наскільки безпечно зараз їхати на море в Одесу. Для цього ми поспілкувалися з представниками уряду, туристичного бізнесу та місцевої влади, а також особисто перевірили одеські пляжі.

Це останній випуск нашого подкасту виключно в аудіоформаті. Надалі ви зможете нас не лише слухати, але й дивитися. Для цього закликаємо підписатися на сторінку “Економічної правди” у Youtube.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

На початку квітня Верховна Рада проголосувала законопроєкт з поправкою, яка передбачала повернення всім військовим надбавки у 30 тис грн на місяць. Її на початку року скасувало Міноборони для більшості військових, які не виконують бойових завдань.

Однак рішення депутатів так і не стало законом: джерел покриття додаткових видатків у бюджеті нема. 

Чому в Раді заблокували повернення надбавок і як невдовзі можуть змінитися виплати військовим? Про це говорили з автором блокуючої постанови парламенту, секретарем Бюджетного комітету Володимиром Цабалем.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Безпілотники стали справжнім gamechanger-ом у російсько-українській війні. За допомогою них здійснюють розвідку, коригують роботу артилерії та навіть “мінусують” противника.

З перших днів великої війни у бій йшли навіть так звані “весільні” дрони. З часом їх почали удосконалювати та підлаштовувати під потреби воїнів. Разом з цим, в Україні почала активно розвиватися ціла індустрія виробництва військових дронів.

Зважаючи на активні бойові дії, що тривають у країні, українські виробники дронів мають неоціненну перевагу перед виробниками з інших країн: вони можуть отримувати майже миттєвий фідбек з поля бою та удосконалювати і підлаштовувати дрони під ведення війни.

Та чи зможуть українські БПЛА скористатися цією перевагою? І які перешкоди існують для розвитку галузі безпілотників?

Про це ми запитали в експертки у сфері безпілотних літальних апаратів Катерини Михалко.

Підтримати купівлю пікапів для передової: www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/

Клуб УП: club.pravda.com.ua/

Російські програми досі домінують в українських комп'ютерах та смартфонах. Чого вартує лише всім відома “1С”, яку влада намагалася видалити з України ще з 2018 року, проте яка досі широко використовується значною частиною компаній.

Використання російських програм - це не лише питання етики чи фінансової підтримки країни-агресора. Такі програми можуть створювати пряму загрозу безпеці бізнесу, економіці та життям громадян.

Що робити з російськими програмами на українському ринку і чи готовий український ІТ-сектор їх замінити? Про це ми поговорили з виконавчою директоркою асоціації  IT Ukraine Марією Шевчук.

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Ранок мільйонів українців починається із запашного горнятка кави. Однак чи задумувалися ви, який шлях долають кавові зерна перш ніж подарують вам ранкове пробудження?

Ще декілька років тому монополію на українському ринку тримала італійська кава. Якість її обсмаження не підлягала критиці, а смак вважався еталонним. Однак в Україні знайшлися сміливці, які вирішили кинути виклик гегемонії італійської кави, почати самостійно обсмажувати кавові зерна та продавати запашний напій вітчизняним кав'ярням.

У цьому випуску ми поговоримо про особливості кавового бізнесу зі співзасновником компанії "Фунт кави" Феліксом Безруком. Як кава з плантацій у Центральній Америці опиняється у ваших ранкових горнятках, які виклики для ринку створює глобальне потепління та чи реально заробити на кав'ярні?

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Рівно рік тому українська економіка була на підйомі: для українців відкривалися міжнародні фондові ринки, уряд будував масштабні економічні реформи з присмаком популізму, а міжнародні аналітики пророкували нам стабільне зростання. Проте 24 лютого усе змінилося.

Замість жвавого зростання, економіка вчилася виживати, пристосовуючись до все нових й нових викликів великої війни.

На жаль, війна ще не закінчилася і більшість цих викликів будуть супроводжувати нас і у 2023 році.

У нашому першому подкасті ми поговоримо про те, як економіка України пережила найгірший рік у своїй історії та що впливатиме на неї та гаманці простих українців у цьому році. А наш гість, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко, розповість, як велика війна вплинула на економіку світу та чи зможуть наші партнери продовжувати підтримувати Україну у 2023 році.

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Коноплярство здавна відігравало важливу роль в українській економіці. Після набуття чинності закону, який лібералізував обіг канабісу, ця галузь може повернути собі колишню славу. 

Зокрема, перші компанії вже почали будувати потужності для переробки технічних конопель, з яких у майбутньому будуть виготовляти тканину, одноразовий посуд, порох та ще тисячі інших предметів широкого вжитку.

Які труднощі у веденні конопляного бізнесу в Україні? Що можна виготовляти з конопель та які перспективи у цієї галузі? Про це ми говорили з Андрієм Микитівим, CEO компанії "Ma'Rijany Hemp Company", яка будує цілий індустріальний парк з переробки конопель.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Колись динамічний ІТ-сектор України скорочується вже два роки поспіль. Кількість замовлень падає, як і розмір зарплат спеціалістів. Компанії все частіше реєструють свої офіси за кордоном, у яких з часом легалізовується все більше українських працівників.

У якому стані перебуває українська ІТ-галузь і чи є у неї перспективи? Про це ми говорили з головою ІТ асоціації IT Ukraine Марією Шевчук.

Детальний огляд тенденцій на ІТ-ринку читайте у публікації ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

13 вересня Кабінет міністрів схвалив проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік. Видатки у новому державному кошторисі запланували максимально консервативно: мінімалку та прожитковий мінімум “заморозили” на рівні 2024 року, а соціальні видатки скоротили на 50 млрд грн.

Усе це тому, що державі критично не вистачає грошей. Саме тому вона наразі вдається до підвищення податків. Та чи стане це підвищення останнім і які ще сюрпризи заховані у проєкті закону про держбюджет?

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Нещодавно багатьох українців приємно здивувала заява керівника авіакомпанії Ryanair Майкла О'Лірі про те, що Україна працює над можливістю часткового відкриття повітряного простору вже у 2023 році. Та наскільки такі заяви близькі до реальності?

Україна - не єдина держава у світі, де триває військовий конфлікт. Наприклад, в Ізраїлі ракетні обстріли є буденністю вже десятки років. Проте це не заважає літакам здійснювати авіаперевезення до цієї держави.

Чим Україна у цьому сенсі відрізняється від Ізраїлю? Що потрібно зробити для того, аби відновити повноцінне авіасполучення? І чи може Україна відкрити для цивільної авіації хоча б ті аеропорти, які розташовані неподалік західного кордону?

Про це все ми поговорили з авіаекспертом Богданом Долінце.

Текст ЕП про відновлення авіасполучення : https://www.epravda.com.ua/publications/2023/07/27/702637/

Наш подкаст про портові міста на Дунаї: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63bff58767d28/2023/07/13/7411224/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи не найбільшими союзниками України після початку великої війни стали країни Східної Європи, зокрема Польща. Однак схоже, що дружба та підтримка цих країн закінчилися там, де почалися інтереси місцевих фермерів.

Заборона на ввезення української аграрної продукції до Польщі та низки інших країн може завдати суттєвих проблем для українських фермерів, які навіть без цих проблем заледве виживають в умовах великої війни та блокування портів Росією. 

Якими будуть наслідки аграрної кризи для української економіки? І чи вплине неможливість експортувати продукти на рівень цін в Україні? Про це ми поговорили з аналітикинею Українського клубу аграрного бізнесу Світланою Литвин.

Детальніше про заборону аграрного експорту можете прочитати у статті ЕП: https://www.epravda.com.ua/weeklycharts/2023/04/18/699228/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Підрив дамби Каховського водосховища став найбільшою екологічною катастрофою останніх десятиліть. Її наслідки для економіки Півдня України підрахувати складно навіть через тиждень після теракту. Проте напевно можна говорити про те, що вони будуть вимірюватися мільярдами доларів.

Сільське господарство постраждало від підриву Каховської ГЕС чи не найбільше. Без зрошувальної системи, яка живилася від водосховища, овочівництво та вирощування інших культур на Херсонщині може стати історією. 

У цьому епізоді подкасту ми поговоримо про те, як сильно постраждало сільське господарство від російського теракту та скільки часу піде на відновлення земель? Про це ми говорили із заступником міністра аграрної політики Віталієм Головнею.

Підтримати евакуацію людей із постраждалих районів Херсонщини: https://rescuenow.com.ua/

Підтримати евакуацію тварин: https://uanimals.org/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Україна входить до переліку країн з найбільшими обсягами операцій з криптоактивами. Крипта вже стала частиною нашого повсякденного життя: її можна задонатити на армію, її декларують чиновники, завдяки їй обходять валютні обмеження НБУ.

Попри те, що український ринок віртуальних активів вимірюється мільярдами доларів, держава ніби не помічає його існування. Принаймні, так було донедавна. Наразі ж у парламенті лежить аж два законопроєкти про легалізацію ринку криптоактивів та запровадження податків для операцій з ними.

За оцінками Мінцифри, яке розробило один із зареєстрованих законопроєктів, держава може отримувати до 22 млрд грн на рік у вигляді податків з операцій з криптоактивами. Звісно, якщо інвестори та учасники ринку погодяться їх сплачувати. На скільки це реально? Яка користь від легалізації для учасників ринку криптоактивів? І що про це думають міжнародні партнери? Про це ми поговорили із заступником міністра цифрової трансформації Олександром Борняковим.

Задонатити свою криптовалюту на потреби армії можна фонду “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-crypto 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Чи намагалися ви коли-небудь проїхати у центр Києва з околиць, не помітивши жодної зовнішньої реклами онлайн-казино чи інших гральних компаній? Здається, що сьогодні це неможливо, адже гральний бізнес, який держава легалізувала лише декілька років тому, зумів буквально захопити рекламний ринок. І часто така реклама є незаконною.

Протягом останніх кількох років в Україні прогриміло декілька гучних скандалів, пов'язаних з гральними компаніями. Чого лише вартує організація масштабної схеми з ухилення від оподаткування, у яку залучили декілька українських банків та навіть мережі роздрібної торгівлі чи фітнес-центри.

Викриття таких схем дало свої плоди: минулого року обсяги податкових надходжень від грального сектору перевалили за 10 мільярдів гривень. Проте чи можна вже говорити, що на цьому “дикому заході” нарешті запанував порядок?

Тонкощі роботи грального бізнесу в Україні ми обговорили з Юрієм Гайдаєм, старшим економістом Центру економічної стратегії та запрошеним експертом ТСК Верховної Ради, яка займалася розслідуванням ухилення від сплати податків гральним бізнесом. 

Крім цього, Юрій – ведучий подкасту “Що з економікою?”, який ми також радимо вам слухати та підписуватися.

Детальніше про те, чи законною є реклама грального бізнесу на вулицях ваших міст, читайте у публікації за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711472/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

12 грудня найбільший телеком-оператор України - “Київстар” - зазнав однієї з наймасштабніших кібератак у вітчизняній історії. Внаслідок збою у системах оператора без зв'язку залишилося понад 20 мільйонів абонентів по всій країні.

Відновлення зв'язку та інтернету тривало декілька днів, що свідчить про непересічний масштаб атаки. До цієї роботи було залучено представників Держспецзв'язку, СБУ, а також міжнародних спеціалістів.

Як хакерам вдалося обійти потужну систему кібербезпеки “Київстару”? Чому відновлення тривало так довго? Які ризики несе ця атака для абонентів оператора? І як захистити себе від загроз у кіберпросторі? Про це ми говорили з експерткою з кібербезпеки, СЕО компанії Apetyk Consulting Анастасією Апетик.

Детальніше про кібератаку на “Київстар” читайте на “Економічній правді”: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/12/707628/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Зранку 8 грудня міська влада Києва повідомила, що з наступного дня на аварійний ремонт закривається ділянка тунелю метрополітену на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Либідська" та "Деміївська". Однак вже в обід того ж дня рух “синьою” гілкою від “Либідської” до “Теремків” перекрили достроково.

Озвучена причина - аварійна ситуація у тунелі, який почало затоплювати ґрунтовими водами, а також нові тріщини на стінках тунелю. Цьому передувало багаторічне недофінансування обслуговування мережі громадського транспорту та хаотична забудова у столиці.

Які ще інфраструктурні проєкти Києва можуть зазнати аварійних ситуацій? Коли може відновитися рух поїздів до “Теремків”? Які висновки з цього можуть зробити інші міста України? Про це ми говорили з журналістом “Економічної правди” Олександром Колесніченком.

Детальний розбір аварійної ситуації у київському метрополітені читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/8/707505/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Після початку великої війни демографічна ситуація в Україні суттєво погіршилася. Мільйони людей працездатного віку та дітей вимушені були виїхати за кордон або ж залишилися на тимчасово окупованих територіях, народжуваність стрімко впала, а передчасна смертність навпаки зросла.

В уряді почали задумуватися над тим, як розв'язувати накопичені проблеми та розробили демографічну стратегію. Як там збираються повертати українців з-за кордону, стимулювати народжуваність та залучати на ринок праці мігрантів з інших країн? Про це ми говорили із заступницею міністра соціальної політики Дарією Марчак.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Вже з 2026 року українську промисловість очікує неприємний сюрприз: ЄС запровадить фактично блокуючі мита на українські товари, при виробництві яких здійснювалося забруднення довкілля. Це зробить український експорт неконкурентоздатним на європейському ринку. Однак це лише початок.

Подальша євроінтеграція передбачатиме ухвалення Україною європейських норм, зокрема у сфері екології та захисту довкілля. Для бізнесу це означає суттєве збільшення витрат. До чого слід підготуватися? Про це ми говорили з директором з розвитку аналітичного центру DiXi Group, керівником Офісу зеленого переходу Андрієм Кітурою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Вже майже 2 роки Україна перебуває у цілковитій залежності від коштів країн-партнерів. Відтак, сьогодні, як ніколи, для нас важливо, аби світова економіка перебувала у чудовій формі, аби США, ЄС та інші країни мали можливість забезпечувати Україну необхідним ресурсом.

Проте ситуація у світовій економіці наразі дуже неспокійна. Боротьба з високою інфляцією уповільнила темпи економічного зростання до мінімальних значень за останні декілька десятиліть. Штучний інтелект загрожує соціальною нестабільністю. Ця загроза особливо актуальна у 2024-ому, коли світ переживатиме наймасовіші вибори у своїй історії.

Як ці ризики можуть відобразитися на українській економіці? І що буде з економікою світу? Про це ми поговорили із заступником виконавчого директора МВФ Владиславом Рашкованом.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Останні декілька років подарували світові багато гучних прем'єр українських фільмів. Стрічки “made in Ukraine” збирають повні зали кінотеатрів та навіть завойовують екрани за кордоном. 

Не в останню чергу ренесанс кінематографа пов'язаний зі зміною підходу до державного фінансування фільмів. Та чи можливе українське кіно без підтримки держави? Що потрібно для того, аби зняти стрічку та як на ній заробити? Про це ми говорили з продюсером і власником компанії Forefilms Володимиром Яценком.

Детальніше про проблеми українського кінематографа читайте у публікації на Економічній правді: Велика кінодепресія: як Україна може втратити свій ненароджений Голлівуд

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Вже у вересні в Україні стартує програма національного кешбеку. Відповідно до неї держава нараховуватиме 10% від вартості придбаних українських товарів, але не більше 3 тисяч гривень на місяць.

Програма стартує у той час, як уряд намагається перекрити “дірку” у державному бюджеті, розміром 500 мільярдів гривень. Цієї суми не вистачає для того, аби фінансувати потреби оборони вже до кінця поточного року. І саме тому урядовця вже з жовтня планують підвищити військовий збір для фізичних осіб (з 1,5% до 5%) та запровадити такий збір для ФОПів.

Наскільки вчасною є програма кешбеку, на яку лише цьогоріч витратять 3 мільярди гривень? Як взяти у ній участь і на що можна буде витратити зароблені кошти? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки України Надією Бігун, яка відповідала за розробку національного кешбеку.

Детальніше про те, як працюватиме кешбек ви можете прочитати у тексті на Економічній правді.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

За розрахунками Міністерства економіки, Україні у наступні 10 років потрібно буде залучити близько 4,5 мільйона працівників для того, аби відновити зруйновану війною економіку. Дефіцит кадрів вітчизняний ринок праці почав відчувати вже цьогоріч. Проте, як не парадоксально, він існує разом з високим безробіттям.

Велика війна суттєво розбалансувала ринок праці, а у деяких сферах - перевернула його з ніг на голову. Так, у сегменті ІТ ринок шукача роботи перетворився на ринок роботодавця. Однак це далеко не усі зміни, які сталися за цей рік. Зокрема, до цивільного життя поступово починають повертатися ветерани. При цьому чимало роботодавців виявилися абсолютно непідготовленими для цього.

Чим 2023 рік запам'ятався для ринку праці? Про це ми говорили з Анастасією Розлуцькою, керівницею проєкту Work.ua «Назустріч». 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

У перші місяці повномасштабної війни в Україні виник справжній дефіцит пального, за яким доводилося годинами стояти у чергах. Сьогодні ж ринок настільки адаптувався, що кількість постачальників на ньому почала активно зменшуватися через високу конкуренцію.

Що наразі відбувається на українському ринку пального? Чому ростуть ціни? Та як удари українських дронів по російських нафтобазах та НПЗ впливає на економіку агресора? Про це ми говорили з директором консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.

Куди вкласти заощадження під час великої війни? Рік тому ми вже намагалися відповісти на це запитання в одному з випусків нашого подкасту. Однак з того часу ситуація в країні та економіці кардинально змінилася.

Так, інфляція в Україні з торішніх 26% опустилася до 3,2%. І, за підсумками березня, вона була навіть нижчою, ніж у США. Валютні обмеження, які Національний банк запровадив у перші дні російського вторгнення, поступово послабилися, що відкриває більше можливостей для інвестицій. Та й офіційний курс долара з жовтня 2023 року почав “керовано коливатися”.

Зрештою, вартість грошей в українській економіці, попри високі ризики війни, суттєво знизилася. Чого чекати далі від ставок за депозитами та державними облігаціями? Чи варто вкладати гроші у золото або нерухомість? Про все це ми поговорили із засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком.

Підтримати збір нашого колеги Жені Руденка ви можете донатом у банку за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Український ритейл за останні півтора року пережив не одну складну кризу. Спочатку ажіотажний попит в магазинах у перші дні великої війни, потім - зламана логістика, втрата великих постачальників, руйнування магазинів, складів, логістичних центрів та багато іншого.

Попри це, супермаркети та магазини зуміли адаптуватися, пережити складну зиму та навіть будувати плани для повернення до деокупованих міст та регіонів.

Як заклади роздрібної торгівлі зуміли пройти через труднощі воєнного часу? Чи готуються вони до наступної зими? І яких збитків зазнали за останні півтора року? Про це нам розповів когнітивний директор Fozzy Group Дмитро Циганков.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

10 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, яким суттєво підвищила податки українцям. Хоча про неминучість цього кроку було відомо ще на початку 2024 року, деяким платникам податки підвищать “заднім числом”. Від цього рішення не у захваті не лише бізнес та громадяни, але й автори ініціативи.

Одним із авторів відповідного законопроєкту став голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ми запитали у нього, коли і як запрацюють нові податкові зміни? Для кого податки підвищать “заднім числом”, і які успіхи держави у боротьбі з тіньовою економікою.

Текстову версію інтерв'ю читайте на сайті Економічної правди.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Після початку великої війни ціни на оренду житла у Києві дуже суттєво просіли. Подекуди можна було побачити варіанти оренди квартири у центрі столиці майже за вартість комунальних послуг.

Та у 2023 році ситуація змінилася. І не лише у столиці. Ринок починає пожвавлюватись, будівельні майданчики розморожуються, а інтерес українців до квартир зростає. Проте поки що зарано говорити про повне відновлення до довоєнних показників.

Чи означає це, що зараз найкращий час для інвестицій у нерухомість? Що буде з цінами на оренду? І чи є майбутнє у ринку нерухомості?

На ці та інші питання відповідає директор з маркетингу компанії “ЛУН” Денис Суділковський.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Новим президентом США стане республіканець Дональд Трамп – такими є результати виборів, що відбулися 5 листопада. Вже у січні Білий дім чекає радикальне оновлення персоналу, а разом з ним оновиться й політика найбільшої економіки світу.

Економіка була ключовим питанням під час цьогорічної передвиборчої кампанії. Більшість американців повірили, що саме Трамп знає, як краще нею керувати. Серед його пропозицій – запровадження мит на всі товари, які ввозяться до США. Найбільші мита – проти Китаю.

Які економічні проблеми привели Трампа назад до Білого дому і чого очікувати від економічної політики нового американського президента? Про це ми говорили з директором програми “Північна Америка” аналітичного центру “Українська призма” Олександром Краєвим.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

В Україні розпочався новий опалювальний сезон - вже другий від початку повномасштабного вторгнення Росії. Напередодні його початку країна-терорист знизила інтенсивність ракетних обстрілів українських тилів, ймовірно, накопичуючи ракети та дрони для зимового енергетичного терору.

Минулої зими російська армія пошкодила або зруйнувала численні енергетичні об'єкти, зануривши мільйони осель українців у темряву. Протягом весни та літа Україна відновлювала енергетичну інфраструктуру та встановлювала навколо неї спеціальний захист. Чи допоможе це пройти зиму без відключень світла?

На скільки Україна готова до зими? Що буде з тарифами? Про це ми запитали у голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Ще до великої війни урядовці відкрито говорили, що державі не буде чим платити пенсії українцям через 15 років. Після 24 лютого 2022 року демографічна ситуація погіршилася ще більше. А відтак настав час взятися за забезпечення своєї безбідної старості самостійно.

В Україні вже існують фінансові інститути, які пропонують послуги пенсійних накопичень. В першу чергу, мова йде про недержавні пенсійні фонди (НПФ) та страхові компанії (життя). 

Чим саме вони відрізняються і які переваги пропонують своїм клієнтам? У що інвестують НПФ та чи можуть вони збанкрутувати?

Про це ми розпитали у радника голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Олександра Панченка.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Усі вже чули про “плащі-невидимки” для військових, морські дрони, що змушують тікати “грізний” Чорноморський флот РФ з тимчасово окупованого Севастополя та інші технологічні досягнення української defence-tech індустрії. Проте мало хто задумувався про те, скільки зусиль йде на розробку, тестування та впровадження новітніх технологій на фронті.

Під час війни держава вирішила суттєво спростити шлях розробників. Вона створила унікальну інфраструктуру, яка дозволяє їм не лише оперативно отримати відгук від військових, але й значно скоротити час на проходження бюрократичних процедур, а також залучити гранти на подальший розвиток.

Як працює кластер  Brave1? Хто і як може скористатися його перевагами? Про це ми говоримо з керівницею defense-tech кластеру Brave1 Наталією Кушнерською.

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Нещодавно редакція “Економічної правди” зіштовхнулася з хвилею критики у соцмережах. Усе через спецпроєкт присвячений мікрокредитним організаціям, який розмістився на сторінках видання.

І хоча мікрокредитні організації в Україні не є поза законом, їхній бізнес досить часто пов'язаний з низкою негативних явищ: від захмарних відсоткових ставок за позичками до неетичної поведінки колекторів.

Як працюють мікрокредитні організації? Скільки їх в Україні і чому люди користуються їхніми послугами? Про це ми поговорили з головою Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольгою Лобайчук. Бонусом ми поцікавилися, чи є зв'язок між мікрокредитами та гральним бізнесом.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Збитки, яких завдала українській економіці російська агресія, вимірюються сотнями мільярдів доларів. Тому навіть стягнення на користь України усіх заморожених російських активів не здатне покрити потреби у відбудові. А відтак, без допомоги західних партнерів не обійтися. Зокрема вже зараз, поки активна фаза війни все ще триває.

Для залучення коштів на відбудову наші партнери щороку організовують міжнародні конференції. Остання така відбулася напередодні у Берліні.

Перша конференція з відбудови, яка відбулася у 2022 році, не принесла конкретних рішень, хоча українська сторона підготувала для неї план на 750 мільярдів доларів. Схоже, що цього року обійшлося без таких масштабних проєктів. 

Попри це, Україна повернулася з Берліна з багатьма предметними домовленостями. Передусім – на рівні бізнесу та територіальних громад.

Чи вплинула на результати конференції відставка віцепрем'єр-міністра з відбудови Олександра Кубракова? І яких результатів вдалося досягнути українській делегації? Про це прямо з Берліна нам розповіла Дана Гордійчук, яка відвідала захід.

Останнім часом у медіа побільшало повідомлень про потенційний дефолт України. Причина – завершення 2-річної перерви в обслуговуванні українських єврооблігацій. Вже 1 серпня 2024 року уряду потрібно буде заплатити купон за одним із випусків євробондів, проте грошей на це немає.

Україна вже не вперше проводить реструктуризацію своїх боргів. Востаннє це сталося у 2015 році, коли кредитори погодилися списати частину боргу в обмін на ВВП-варанти – інструмент, який дозволяє отримувати "дивіденди" від зростання української економіки.

Про що кредитори домовляються з Україною цього разу? Які шанси на укладання нової угоди? І чи вдасться уникнути дефолту? Про все це ми говорили зі старшим фінансовим аналітиком групи ICU Тарасом Котовичем.

Детальніше про переговори щодо реструктуризації українського боргу та шанси настання дефолту читайте у публікації за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/

23 квітня Національне антикорупційне бюро опублікувало кадри з помешкання міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрюють у незаконному заволодінні державними землями. Кількома місяцями раніше аналогічні звинувачення правоохоронці висунули до власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи.

Інтерес правоохоронців до долі державних земель не випадковий, щоправда, дуже запізнілий. Після здобуття незалежності у власності держави перебувало понад 10 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі. Зараз її залишилося близько 700 тисяч гектарів.

Куди поділася державна земля? І як наразі почувається ринок сільськогосподарських земель? Про це ми говорили із засновником Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олегом Нів’євським.

Детальніше про справу Сольського читайте у публікації на “Економічній правді”.

Підтримайте збір “Рій помсти 24/7” фонду Сергія Притули.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще 10-15 років тому український ринок книжок був майже закритим для україномовної літератури. Його фактично окупували російські видавництва, з якими українським було майже неможливо конкурувати.

Влітку 2023 року ця ситуація змінилася назавжди: дорогу російській книзі на полиці українських книгарень закрили на законодавчому рівні. Проте чи надало це поштовх для розвитку українським видавництвам?

З чого складається ціна книжки та як вона буде змінюватися у майбутньому? І як українські видавництва пристосувалися до реалій воєнного часу? Про це ми поговорили з Ілоною Замоцною, співзасновницею видавництва Віхола.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Після початку великої війни народні депутати запровадили безпрецедентні податкові пільги: звільнили від ПДВ та мита весь імпорт, а також дозволили навіть найбільшим компаніям ставати на спрощену систему оподаткування та платити лише 2% від доходу.

Однак за 15 місяців і бізнес, і прості українці вже пристосувалися до життя в умовах повномасштабної агресії. Тому з кінця минулого року в уряді та парламенті вголос заговорили про те, аби повернути оподаткування в Україні до довоєнного стану.

Як це вплине на бізнес та бюджет? Чому депутати так довго затягували із ухваленням відповідного закону? І чи може влада не лише скасувати пільги, але й запровадити нові податки?

Про це ми говорили з членкинею податкового комітету Ради Ольгою Василевською-Смаглюк.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

За даними Укравтопром, за 2024 рік українці придбали понад 222,1 тис. вживаних легкових автомобілів. Попри це, для багатьох власне авто залишається нездійсненною мрією. Основною перешкодою на шляху до купівлі автівки є нестача коштів – про це свідчить опитування, проведене "Економічною правдою".

У новому випуску подкасту "Хроніки економіки" ми поспілкувались із начальником відділу розвитку автомобільного кредитування ОТП Банку Віталієм Скоробогатим та розібрались у таких питаннях:

Як працює ринок кредитування для авто з пробігом

Які існують фінансові інструменти для придбання авто з пробігом

В чому різниця між лізингом та кредитуванням: переваги та недоліки

Для кого підходить автокредитування

Умови автокредитування, які надає ОТП Банк:

Сума: до 1 000 000 грн

Строк: до 7 років

Початковий внесок – від 10%

Реальна річна ставка – до 42,66%

Детальні умови можна подивитись на сайті.

AT "ОТП БАНК". Всі види банківських послуг.

Ліцензія НБУ №191 від 05.10.2011р. Внесено до Державного реєстру банків №273 від 02.03.1998р.

__________________________________________________________

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua

Влітку 2024 року українцям знову довелося жити в умовах відключень електроенергії. Дуже часто під час цих відключень зникало не лише світло, але й мобільний зв'язок. 

Цього літа держава  зобов'язала операторів мобільного зв'язку підготувати свою інфраструктуру до зими, коли відключення, ймовірно, повернуться. Проте виконати нові вимоги виявилося не так легко.

Чи буде зв'язок під час відключень і чи зростуть тарифи мобільних операторів? Про це говоримо з журналістом “Економічної правди” Ігорем Пилипівим.

Детальніше про нові вимоги до мобільних операторів та підготовку зв'язку до зими читайте у цьому тексті.

Новий рік – новий подих!

Приготуйтесь до наступного сезону одного з найулюбленіших проєктів ЕП «Хроніки економіки».

У 2025 році поруч із незмінним Ярославом Вінокуровим вас чекатиме нова ведуча – Анастасія Дячкіна. Вона замінить Дану Гордійчук, яка віддала проєкту кілька яскравих сезонів.

Гострий розум, бездоганна аналітика та здатність Анастасії розповідати «складне» простими словами обовʼязково вразять вас у нових випусках.

Від початку березня офіційний курс євро в Україні виріс на приголомшливі 10% – з 43,5 гривні до майже 48 гривень. При цьому курс долара за цей час майже не змінився. Так український валютний ринок реагує на глобальні тенденції щодо послаблення американської валюти.

Що спровокувало ці тенденції? Чи варто бігти до обмінників та здавати свої доларові заощадження? І яким може бути курс долара та євро на кінець поточного року? Про це ми говорили з головою департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександром Мартиненком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ведучі подкасту “Хроніки економіки” вирішили провести експеримент: ми створимо власні інвестиційні портфелі з інструментів, які доступні кожному українцеві. Разом з нами свій портфель створить інвестиційний банкір та президент компанії “УНІВЕР” Тарас Козак.

Через пів року та через рік ми перевіримо, чиї інвестиційні рішення були більш вдалими.

У цьому ж випуску ми поговоримо про те, які інструменти для заощаджень взагалі доступні для українців і наскільки вигідно тримати у них гроші.

Як задонатити державну допомогу, читайте в публікації "Економічної правди" "Взяти тисячу і задонатити: як спрямувати "тисячу Зеленського" на допомогу ЗСУ".

Протягом останніх кількох десятиліть у світі відбувається справжня фінтех-революція. Традиційні, неповороткі та забюрократизовані банки втрачають своє монопольне становище, програючи у конкурентній боротьбі невеликим фінансовим стартапам та компаніям.

На Заході все більше людей віддають перевагу таким компаніям, як Revolut, N26 або Wise, відкриваючи там свої рахунки. Причина проста: користуватися продуктами таких компаній набагато зручніше, аніж традиційними банками. При цьому недоліки та потенційні ризики майже невідчутні для пересічного користувача.

Ринок фінтех-компаній активно розвивається і в Україні. Сьогодні вони вже можуть надавати майже такий само перелік послуг, як і банки, за виключенням хіба розміщення депозитів. Однак і тут деякі компанії зуміли вигадати спосіб, як таке обмеження обійти.

Як працює ринок небанківських компаній в Україні? З якими перешкодами вони зіштовхуються під час роботи? Про це ми поговорили з директором з інновацій компанії NovaPay Олексієм Рубаном.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Підрив дамби Каховської ГЕС призвів не лише до затоплення територій Херсонщини та виведення з ладу масштабної іригаційної системи. Від Каховського водосховища залежало водопостачання сотень тисяч мешканців Нікопольщини, Кривого Рогу та інших міст на Дніпровщині.

У цьому випуску подкасту ми поговоримо з журналістом ЕП Богданом Мірошниченком, який нещодавно повернувся з відрядження з постраждалого регіону. Богдан розказав нам про те, як без питної води живуть місцеві мешканці, малий бізнес та промисловість.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Репортаж Богдана з Дніпровщини можна прочитати тут: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/06/14/701147/

Подивитись репортаж можна тут: https://youtu.be/vI9TDdYe6gY

Попередній випуск подкасту щодо підриву Каховської ГЕС: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63bff58767d28/2023/06/15/7407029/ 

Підтримати евакуацію людей із постраждалих районів Херсонщини: https://rescuenow.com.ua/

Підтримати евакуацію тварин: https://uanimals.org/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Від етапу, коли енергосистема України пережила перший у своїй історії блекаут до розмов про відновлення експорту електрики до ЄС минуло лише декілька місяців. Проте розслаблятися все ще зарано. 

Ймовірно, з початком наступного опалювального сезону росіяни відновлять свої зусилля зі знищення вітчизняної енергосистеми. 

Як до цього готується держава? Якою енергосистема вийшла з цього опалювального сезону? Звідки брати гроші для підготовки до наступної зими? І чи буде держава переглядати тарифи?

Про це ми запитали у голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.

Як до наступної зими можуть підготуватися звичайні українці - https://www.pravda.com.ua/podcasts/63bff58767d28/2023/03/16/7393766/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Чи не у кожній публікації або подкасті на тему “куди вкладати свої заощадження” серед варіантів інвестицій розглядається нерухомість. Однак така опція доступна далеко не для кожного інвестора банально тому, що ціна квадратного метра навіть під час війни є занадто високою.

Для того, аби зробити інвестиції у нерухомість доступними для людей з невеликими заощадженнями і вигадали REIT-фонди. Це компанії, які збирають невеликі внески від великої кількості інвесторів та інвестують їх в об'єкти житлової та комерційної нерухомості.

Інвестиції у такі фонди мають низку переваг порівняно з традиційними інвестиціями у квадратні метри. Проте вкладаючи у REIT треба все ж пам'ятати, що таким інвестиціям притаманний певний рівень ризику.

У цьому випуску ми поговорили із засновником українського REIT-фонду Inzhur Андрієм Журжієм про те, як і скільки можна заробляти від інвестицій у нерухомість, не маючи десятків тисяч доларів.

Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Telegram - один з найпопулярніших месенджерів в Україні, з якого дізнаються новини мільйони наших громадян. Протягом років цей застосунок користувався репутацією нібито надійного способу комунікацій, який розробив противник російського режиму Павло Дуров. 

Однак яскрава медійна “обгортка” Telegram тьмяніє, коли мова йде про гроші. Попри аудиторію розміром близько 800 мільйонів користувачів, месенджер Дурова ще жодного року не зумів не просто принести його власнику дохід, а навіть вийти на самоокупність. 

Останні декілька років для свого функціонування Telegram бере гроші у борг. Хто погоджується вкладати у збитковий проєкт і навіщо? Про це ми поговорили з журналістом “Економічної правди” Ігорем Пилипівим.

Публікація Ігоря про фінансування Telegram: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/09/26/704732/ 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Мільйони українців перебувають за кордоном, де налагоджують своє життя та побут, адаптуючись до нових умов. Попри це, ціни на оренду житла в Україні продовжують зростати. Хоча не всюди з однаковою інтенсивністю.

Велика війна перевернула з ніг на голову традиційні патерни на українському ринку оренди нерухомості. Київ, який завжди був найдорожчим місцем для життя, поступився першістю Львову, Ужгороду та Івано-Франківську. І хоча останнім часом ринок стабілізується, проте передбачити, як надалі зростатимуть ціни дуже складно.

Що відбувається на ринку оренди житла та як він може відреагувати на потенційне завершення активної фази війни? Про це ми говорили з керівницею сектору з розвитку продажів OLX Нерухомість Оксаною Остапчук.

2 жовтня Національний банк України ухвалив рішення про скасування режиму фіксованого курсу долара, який діяв в Україні з 24 лютого 2022 року. Тепер офіційний курс валют змінюватиметься щодня - майже так само, як це було до великої війни.

Відхід від фіксованого курсу відбувається не вперше в історії України. Однак це вперше, коли таке рішення регулятора не призводить до різкої девальвації та валютної кризи.

Поки що Україна не повернулася до ринкового курсоутворення, яке було до війни. За поточного режиму Нацбанк буде погашати майже весь попит на валюту. Що ж тоді буде з доларом? І чи варто закуповувати іноземну валюту?

Про це ми говорили з колишнім головою департаменту фінансової стабільності НБУ, а нині головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталієм Ваврищуком.

Детальніше про рішення Нацбанку можете прочитати тут: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/10/2/704994/ 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Аргентина - унікальна країна з економічної точки зору. Попри значний економічний потенціал вона роками перебуває у глибокій економічній кризі, інфляція там перевищує 140%, а майже половина населення живе за межею бідності.

На тлі економічних проблем аргентинці обрали несподіваного президента - радикального лібертаріанця Хав'єра Мілея. Останній прийшов до влади на закликах доларизувати економіку, скасувати центральний банк та позакривати більшість міністерств аргентинського уряду. Проте чи матиме така політика успіх? І у чому взагалі причина аргентинської економічної кризи?

Про це ми говорили в експериментальному подкасті “Хроніки економіки” та “Світ не sweet” разом з директоркою програми Латинської Америки та Карибського басейну “Української призми” та доценткою КНУ Наталією Шевченко.

Принагідно запрошуємо вас підписатися на подкаст наших колег: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63c2e4ae29c3f/ 

Детальніше про новообраного президента Аргентини та його політичні обіцянки: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/11/22/706853/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Минуло вже декілька тижнів після релізу довгоочікуваної гри S.T.A.L.K.E.R. 2, яку розробила українська компанія GSC Game World. Вихід гри у великий світ створив справжній ажіотаж та вже напевне приніс багатомільйонний прибуток своїм творцям.

За останні десятиліття ринок відеоігор перетворився на багатомільярдну індустрію. Як на ньому заробляють компанії? І як народжувався новий український бестселер? Про це ми говорили з редактором Mezha.Media, оглядачем ринку відеоігор Олегом Даниловим.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Встигнути за всіма економічними подіями в Україні буває непросто, особливо в умовах, коли українська економіка стала однією з пріоритетних цілей РФ під час великої війни. 

Встигати за світовою економікою у таких умовах і зовсім може виявитися завданням "з зірочкою". 

Як економіка України переживає найскладніший період у сучасній історії? Що буде з нашими заощадженнями та яке теперішнє та майбутнє очікує на курс гривні? Як війна впливає на економіку світу? 

У новому подкасті Економічної правди журналісти Дана Гордійчук та Ярослав Вінокуров спробують відповісти на ці питання, а також у деталях пояснити, як працює економіка країни та світу.

Підписуйтеся та долучайтеся до нас щосереди з 18 січня на Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify, Soundcloud та на інших подкаст-платформах.

Через велику війну Україна фактично втратила доступ до моря як напрямку зовнішньої торгівлі, що стало не лише важким ударом для економіки країни, але й шансом для реінкарнації одного невеликого регіону - півдня української Бессарабії.

Фактична блокада морських портів різко підвищила попит на перевезення товарів Дунаєм. Україна має на цій річці декілька портів, передусім - Ізмаїл та Рені. Сьогодні туди релокуються десятки великих компаній. Там будуються нові складські та переробні потужності, зростають ціни на нерухомість та розвивається малий бізнес.

Журналістка ЕП Дана Гордійчук відвідала Бессарабію, аби на власні очі побачити економічний ренесанс міст на березі Дунаю. Які проблеми заважають подальшому розвитку регіону та яке майбутнє чекає Рені та Ізмаїл після Перемоги?

Текстову версію репортажу можете переглянути за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/07/11/702085/

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Ні для кого не секрет, що після початку повномасштабної війни Україна стала залежною від зовнішнього фінансування. У 2023 році його обсяги надходять відносно стабільно та ритмічно. Однак щодо можливостей профінансувати дефіцит бюджету наступного року у владі наразі впевненості немає.

Чи не найбільше надій уряд покладає на “План України”, який передбачає виділення 50 млрд євро протягом наступних чотирьох років. Кошти надходитимуть не просто так, а в обмін на реформи, перелік яких наразі готують у Кабміні та у самому ЄС.

Яким є “прайс-лист” реформ і на скільки реально отримати європейське фінансування? Про це ми говорили із заступником міністра економіки Олексієм Соболевим.

Розширений варіант інтерв'ю можете прочитати на сторінках “Економічної правди” за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/11/7/706318/ 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Карантин та велика війна особливо сильно вдарили по сектору послуг. Чи не найбільше за останні 4 роки постраждали кінотеатри, яким спочатку довелося взагалі закритися, а потім пристосовуватися до роботи в умовах постійних повітряних тривог.

“Якщо порівнювати 2023 рік з доковідним 2019-м, то кількість відвідувачів впала на 50%”, розповідає CEO компанії Мультиплекс Роман Романчук.

Зберегти бізнес на плаву дозволило кількаразове підвищення цін на квитки, а також бажання багатьох українців втекти від буденності воєнного часу у світ кіно бодай на 90 хвилин.

Ми поговорили з Романом Романчуком про те, на чому заробляють кінотеатри, як вони конкурують зі стрімінговими сервісами та наскільки популярними є кінострічки українського виробництва? 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Стара мудрість говорить: “гроші люблять тишу”. Як показує банківська криза, що розгортається на Заході, ця мудрість досі актуальна.

В умовах великої війни, необхідної “тиші” для збереження заощаджень тиші годі й шукати. Інфляція у лютому складала майже 25%, а валютні обмеження Нацбанку унеможливлювали інвестиції українців у високодохідні закордонні інструменти.

Що ж робити зі своїми заощадженнями і як не дати їм знецінитися? Чи є сенс заощаджувати у валюті і що буде з курсом долара? Куди вкладати гроші вигідніше: у депозит чи в ОВДП? І як перетворити 150 грн початкової інвестиції у 21 тис грн?

Про це ми поговорили зі старшим фінансовим аналітиком групи ICU Тарасом Котовичем.

Ваші враження від подкасту пишіть сюди: https://galas.fm/episode/5763f383-730e-5c53-ba12-2fbd7f91797f

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

З перших днів великої війни підприємства оборонно-промислового комплексу України працювали у три зміни, аби забезпечити потреби армії. Попри те, що Росія вважала ці об'єкти одними з найбільш пріоритетних цілей для своїх ракетних атак.

Українська оборонна промисловість за 32 роки незалежності пройшла складний шлях: від розпродажу старих радянських запасів до розробок та будівництва сучасної техніки, яка допомагає відвойовувати окуповані території.

Про історію українського ОПК, його проблеми та стійкість до загроз ми поговорили з нашим колегою журналістом “Економічної правди” Богданом Мірошніченком.

Текст Богдана про розвиток оборонної промисловості Ізраїля можете прочитати за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/18/703349/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Україна - одна з найбільш замінованих країн світу. Для того, аби розмінувати всі території, які перебували у тимчасовій окупації або де велися бойові дії, знадобляться десятки років. Тому ця робота почалася вже зараз.

На початку року ми вже говорили про те, як заміновані поля впливають на роботу аграріїв і як останні знаходять вихід з цієї ситуації. Цього разу ми вирішили розповісти про практичний аспект розмінування.

Співавторка цього подкасту Дана Гордійчук щойно повернулася з мінних полів на Миколаївщині, де на власні очі спостерігала за гуманітарним розмінуванням. У цьому випуску ми поговоримо про те, хто займається розмінуванням територій, з чого складається цей процес та на скільки це кропітка праця. 

Ну і звісно ж, ми згадаємо про те, як у пошуку вибухонебезпечних предметів допомагають собаки.

Репортаж Дани з мінних полів ви можете прочитати за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/5/707320/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Наразі в Україні існує пільга: посилки вартістю до 150 євро не обкладаються податками та митом. Напередодні депутати вирішили цю пільгу скасувати.

Хоча податки на посилки – це непопулярна ініціатива, проте запровадити їх просить не лише голова податкового комітету Данило Гетманцев, але й український бізнес.

Чому українські підприємці страждають від безподаткових посилок і як ця пільга вбиває вітчизняний малий та середній бізнес? Про це ми говорили з Андрієм Логвіном, засновником маркетплейсу "Каста".

Китай обирає смерті людей для росту економіки, а Україна переконує світ у безальтернативності перемоги над Росією. Такі висновки можна зробити з цьогорічного Всесвітнього економічного форуму у Давосі, вже другого після початку повномасштабної війни.

Давос - це чудова можливість для воюючої країни донести свої меседжі не лише політичним лідерам світу, але й бізнес-спільноті. Та чи вдалося це зробити? І чим для України закінчився Всесвітній економічний форум? Про це та про свої враження від цьогорічного форуму з нами поділилася  очільниця KSE Institute, а також членкиня санкційної групи Єрмака-Макфола Наталя Шаповал.

Текст про підсумки Давосу на Економічній правді: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/01/20/696199/

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Здається, що на третій рік великої війни ринок нерухомості остаточно відновився. Принаймні, у деяких регіонах країни. Наприклад, у західних областях ціни на квадратні метри подвоїлися: пропозиція житла просто не встигає задовольнити попит.

Як в таких умовах придбати власне житло? І як обрати квартиру, не потрапивши на “гачок” шахраїв? Про це ми говорили з директором маркетингу компанії DIM.RIA Сергієм Молдаховським.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Вже майже місяць тисячі українських водіїв вимушені днями простоювати у жахливих умовах на польсько-українському кордоні. Причина - страйк поляків, внаслідок якого більшість пунктів пропуску виявилися фактично перекритими для руху фур.

Західний кордон України з перших днів великої війни став чи не єдиним вікном, через яке здійснюється вся зовнішня торгівля. Це зробило його своєрідною ахіллесовою п'ятою, на яку різного роду протестувальники з польського боку не гребують натискати, аби місцевий уряд чи Єврокомісія дослухалися їхніх вимог.

Публічно страйкарі говорять, що блокують лише комерційні вантажі. Однак фактично затримки відчувають і ті, хто перевозить гуманітарну продукцію. Крім цього у багатокілометрових чергах на кордоні застряють також і фури з небезпечними речовинами, такими як пальне.

Чого вимагають польські перевізники? На скільки реалістичні їхні вимоги? Як перекритий кордон впливає на економіку України, Польщі та країн ЄС? Про це усе ми говорили із заступником міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергієм Деркачем.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив “Днем визволення”, розпочавши торгівельну війну проти всього світу. Мита не оминули й Україну, яка минулого року експортувала до Штатів товарів на 870 млн дол.

Як торгівельна війна Трампа вплине на український бізнес? Чи зможуть наші експортери знайти альтернативні ринки збуту? Які з українських компаній виграють від мит? І для чого США взагалі розпочали торгівельну війну? Про це все ми говорили із заступником міністра економіки, торговим представником України Тарасом Качкою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Традиційно найбільшими постачальниками пального на українські АЗС були Росія та Білорусь. Саме тому, коли почалася велика війна, український паливний ринок пережив чи не найбільший стрес у своїй історії, адже більша частина пропозиції просто зникла.

Ще більше ситуацію погіршували російські обстріли як вітчизняних нафтопереробних заводів, так і нафтобаз, де зберігався бензин.

Попри складну ситуацію, жорсткий дефіцит у перші місяці великої війни та обмеження продажу бензину в одні руки, український паливний ринок зумів адаптуватися і навіть не помітити додатковий попит взимку, який створювали власники генераторів.

Як це вдалося? І як взагалі працює паливний ринок України? З чого складається ціна літра бензину і як вона може змінитися найближчим часом? Про усе це нам розповів енергетичний журналіст “Економічної правди” Микола Топалов.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

28 січня Кабінет міністрів передав акції конфіскованого у росіян PINbank з Фонду держмайна до Міністерства розвитку громад. Надалі їх передадуть державній Укрпошті, аби та створила перший в Україні поштовий банк.

До створення банку голова Укрпошти Ігор Смілянський йшов довгих 8 років. Більшу частину цього шляху це рішення “бракували” у Національному банку. Проте тепер голова держкомпанії зможе почати говорити з регулятором “зі сторони сили”.

Ми запитали у Смілянського, навіщо йому банк та звідки у збиткової Укрпошти візьмуться гроші на докапіталізацію установи та налагодження фінансових процесів.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще до початку великої війни українці урядовці відкрито говорили, що молодим людям не варто розраховувати на пенсію від держави. Наразі, через масову міграцію та погіршення демографічної ситуації, стійкість пенсійної системи похитнулася ще більше.

Станом на початок 2024 року середній розмір пенсії в Україні не дотягував до 5,4 тисячі гривень на місяць. Однак це, як то кажуть, “середня температура по палаті”. Деяким людям вдається отримувати виплати удесятеро більші. Крім цього, чимало пенсіонерів через суди домоглися перерахунку своїх попередніх пенсій, а загальний борг за такими справами вимірюється десятками мільярдів гривень.

Як державі вдається фінансувати пенсії під час війни? Які проблеми накопичилися у солідарній пенсійній системі і чи має влада бачення, як їх вирішити? Про це ми говорили із першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Попри повномасштабну війну, в Україні не відбулося нового “банкопаду”, а рівень інфляції наразі є навіть нижчим, ніж у деяких країнах ЄС. Стабільність фінансової системи дозволила економіці не лише вистояти, але й почати обережне відновлення та зростання. 

Те, як вдалося стабілізувати ситуацію в економіці, сьогодні дивує багатьох міжнародних партнерів України, каже перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова. Наприкінці минулого року та у перші дні 2024-ого вона презентувала два важливі звіти, які детально оцінюють стан економіки та банківської системи: Звіт про фінансову стабільність та Звіт за підсумками оцінки активів банків. 

У цьому подкасті ми поговорили з Катериною Рожковою про те, у якому стані економіка зустріла 2024 рік, чи має перспективу судовий процес екс-власників “Сенс банку” проти України та як на банки вплинув податок на надприбутки, який з них ретроспективно стягне держава.

Закладених у бюджет на 2024 рік коштів для ведення бойових дій виявилося недостатньо. За словами співрозмовників Економічної правди у парламенті та уряді, додаткова потреба Сил Оборони у коштах наразі становить 400-500 мільярдів гривень. 

Ситуацію ускладнює й те, що Україні заборонено використовувати на військові цілі гроші, які нам надають міжнародні партнери. Тож закривати потреби Оборони державі доведеться виключно за рахунок внутрішнього ресурсу.

Наразі найбільш вірогідним сценарієм того, як уряд буде виходити з бюджетної кризи, є підвищення податків. Проте чи може це принести додаткові доходи? І де державі брати пів трильйона гривень на війну? Про це ми говорили з керівницею Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Юлією Маркуц.

Детальніше про потреби бюджету та шляхи її покриття читайте у публікації.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Поки активні бойові дії ще тривають, а українці з нетерпінням чекають на весняний контрнаступ, у владних колах активно дискують про плани повоєнної відбудови. 

Проте усякі амбітні проєкти потребуватимуть тих, хто буде їх реалізовувати. А сказати, чи буде в Україні достатньо робочої сили після війни, наразі не може ніхто. Ба більше, ніхто ані у владі, ані за кордоном не знає, скільки українців проживає на батьківщині навіть зараз.

Як повномасштабна війна вплинула на демографічну ситуацію в Україні? Скільки українців виїхали за кордон і скільки з них можуть вже ніколи не повернутися додому? І як демографічна ситуація впливає на економіку та пенсійну систему?

Про все це ми говорили з директоркою інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Еллою Лібановою.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Національному банку України. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи".

"Дропи" – це люди, які погоджуються віддавати зловмисниками доступ до своїх банківських рахунків за певну невелику платню. Зловмисники використовують ці рахунки для того, аби “проганяти” через них “брудні” гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками.

Щороку бюджет зазнає багатомільярдних втрат від тіньових операцій через "дропів", а люди, які віддають свої рахунки у розпорядження зловмисників, ризикують стати співучасниками кримінальних злочинів. Чому ж вони погоджуються на це? Як працюють типові схеми “дропів”? Чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? І як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?

Про все це ми говорили із заступником голови фінансового комітету Ради та головою тимчасової слідчої комісії з економічно безпеки Ярославом Железняком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

9 листопада Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2024 рік. У головний кошторис країни уряд заклав понад 1,6 трильйона гривень на потреби оборони та понад півтора трильйона гривень дефіциту бюджету. 

Наступний бюджетний рік не буде легким, як і попередні два. Одним з найбільших викликів для уряду залишається пошук грошей - як за кордоном, так і всередині країни. Зовнішні запозичення і надалі не можна буде використовувати на війну, тому від кожного з нас залежатиме подальше фінансування потреб оборони.

Наступного року держава планує спрямувати на потреби оборони абсолютно усі внутрішні ресурси. Крім цього, уряд може запровадити податки на надприбутки для українських банків. Які ще зміни принесе ухвалений депутатами бюджет?

Задонатити на фонд "Повернись живим" можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

15 вересня Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду проєкт закону про державний бюджет на 2024 рік. Як і в два попередні роки, наступного року Україна житиме в умовах колосального дефіциту бюджету, а всі зібрані всередині держави ресурси спрямовуватимуть на війну.

Бюджет-2024  матиме низку новинок. Наприклад, у ньому практично не буде дорожнього фонду, а податок на доходи військовослужбовців планують забрати від місцевих бюджетів до державного – для фінансування потреб оборони.

На яких показниках уряд побудував проєкт бюджету на наступний рік? Звідки держава братиме кошти, якщо не вдасться отримати все заплановане фінансування від міжнародних партнерів? І чи можливе наступного року повернення до емісії гривні? На ці питання нам відповіла голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть, будь ласка, анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Наприкінці травня Верховна Рада з другої спроби ухвалила вже другий закон, який має забезпечити проведення націоналізації “Сенс Банку” (до 1 грудня 2022 року - “Альфа-Банку”) Михайла Фрідмана та Пьотра Авена.

“Сенс” - десятий за активами банк в Україні, у якому обслуговуються майже 3 мільйони наших громадян. Банк має сильні позиції на роздрібному ринку та навіть був одним з перших посередників, через які можна купити військові облігації у “Дії”.

Пригадуємо, як політики та регулятор йшли до націоналізації, за що проти нинішніх власників банку запровадили санкції, а також розмірковуємо про те, навіщо державі вже п'ятий банк.

Детальніше про те, як саме буде відбуватися націоналізація “Сенс Банку” можете прочитати у статті ЕП: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/05/31/700669/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Щотижня ведучі цього подкасту Дана Гордійчук та Ярослав Вінокуров закликають слухачів конвертувати свою лють до росіян у донати волонтерам та благодійним фондам. Але як працюють такі організації?

Збори на Армію потребують чималих зусиль та часу: від пошуку та верифікації потреб військових, до закупівлі необхідного обладнання чи зброї та пошуку джерел фінансування. У великих благодійних фондах такі збори вже поставили “на конвеєр”, а робота цих організацій все більше нагадує роботу великих корпорацій.

Ми поговорили з керівником напрямку розвитку партнерств фонду “Повернись Живим” Олегом Карпенком про те, звідки фонд бере гроші на зарплати працівникам, як змінилися обсяги зборів після 24.02.2022 року, а також про роботу “ПЖ” із бізнесом. 

Підтримати анонсований Олегом збір можна за посиланням: https://kyivstar.ua/safehome

Задонатити на інші збори “ПЖ” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Таксі - це невід'ємний атрибут життя у великому місті. Однак військовий час вніс суттєві корективи у роботу цього ринку. Наприклад, нічні поїздки, які приносили левову частку доходів сервісам таксі, тепер майже неможливі через комендантську годину. Чи ні?

Ми поговорили зі співзасновником українського сервісу таксі Uklon Сергієм Смусем про те, як велика війна вплинула на роботу цього ринку і які очікування його компанія покладає на цей рік.

У цьому випуску ви дізнаєтесь, з чого складається тариф таксі; як війна вплинула на поведінку пасажирів; чи реально замовити поїздку перед початком комендантської години і чи працює сервіс після півночі?

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

З кінця 2024 року послуги мобільного зв'язку для українців несподівано почали зростати. Спочатку про підвищення тарифів повідомив найбільший оператор – "Київстар". Згодом до нього доєдналися Vodafone та lifecell.

Підвищення тарифів відбувається на тлі рекордної прибутковості операторів мобільного зв'язку, яка спонукає їх скуповувати різні компанії та сервіси, не пов'язані з основним бізнесом.

Чому "Київстар" купує сервіс таксі "Уклон" і як це пов'язано з підвищенням тарифів? Ми це ми говорили з журналістом "Економічної правди" Ігорем Пилипівим.

Детальніше про експансію “Київстар” читайте у матеріалі Ігоря Пилипіва "Чому "Київстар" більше не хоче бути просто оператором: що стоїть за новими поглинаннями".

У ніч на 15 серпня Росія здійснила черговий масований ракетний обстріл України, зокрема ракетами Х-101. Ці ракети країна-агресор виготовила вже у 2023 році, а серед її “начинки” експерти знайшли приблизно 30 іноземних мікросхем, які потрапили до Росії попри обмеження.

Обмеження на ввезення до Росії високотехнологічних компонентів були одними з перших санкцій, які Захід запровадив проти Росії у відповідь на агресію. Однак, на жаль, росіяни постійно адаптуються і вже давно навчилися ці обмеження обходити. Як їм це вдається?

Наскільки ефективна санкційна політика заходу? Які схеми використовує Росія для того, аби отримувати необхідні для ракет мікросхеми? І чи можливо ці схеми перекрити? Про це ми поговорили з головою KSE Institute Наталією Шаповал.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Україну сьогодні захищає понад 1 мільйон воїнів, завдяки зусиллям яких економіка продовжує функціонувати, а бізнес - працювати та заробляти гроші. Чимало підприємців усвідомлюють це та відчувають свій обов'язок перед захисниками та захисницями, який проявляє через ветеранські політики. 

Бізнес зацікавлений в інтеграції ветеранів навіть більше, ніж держава. Вже сьогодні підприємці скаржаться на дефіцит робочої сили та складнощі у закритті вакансій. 

Попри те, що велика війна все ще триває, вже сьогодні з війни - з різних причин - починають повертатися ветерани. Тому українські компанії вже активно працюють над розробкою та повноцінним впровадженням власних ветеранських політик.

У цьому випуску ми поговоримо про те, з чого має складатися ветеранська політика підприємства і чи обов'язково для її впровадження компанії необхідно оперувати великими бюджетами.

Текст Богдани про ветеранські політики бізнесу читайте за посиланням.

Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще рік тому ніхто у світі не вірив, що Україна здатна вистояти під натиском ворога. Проте менш численна та гірше оснащена українська армія зробила у цій війні ставку на високі технології, які вже працюють на перемогу.

За останній 12 місяців Україна пережила справжній “бум” розвитку військових технологій, а у Мінцифри вже задумалися над створенням мілітарі-тек кластеру. 

Як інновації українського бізнесу впливають на хід війни? Звідки мілітарі-тек стартапам брати гроші для розвитку? Якою має бути роль держави у розвитку цього сектору? 

Про це, а також про роль системи ситуативної обізнаності “Дельта” на полі бою ми поговорили з керівником напрямку ІТ у ГО “Аеророзвідка” Русланом Прилипком.

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Міжнародні фінансові організації та представники країн-партнерів не припиняють дивуватися адаптивності українського бізнесу. Адже українські підприємці зуміли пристосуватися, працювати, працевлаштовувати та сплачувати податки навіть в умовах повномасштабної війни. Не виключенням стали і заклади громадського харчування, зокрема ресторани та кав'ярні.

Наприкінці 2023 року обороти ресторанів в деяких областях України навіть перевищили довоєнні, про що свідчить статистика компанії Poster, яка надає послуги з автоматизації цього бізнесу. Хоча звісно, це зростання дуже непропорційне та відбувається не без проблем.

Як почувається ресторанний бізнес наприкінці другого року великої війни? Чи впливають на нього повітряні тривоги та комендантська година? Та чи зараз найкращий час для відкриття власного бізнесу? Про це ми говорили з СЕО компанії Poster Родіоном Єрошеком.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Після 24 лютого мільйони українців перетнули західний кордон у пошуках прихистку. Війна буквально розділила тисячами кілометрів сотні тисяч українських родин, які цьогоріч вимушено зустрічають день святого Валентина не з коханими людьми.

Негативні тенденції у міграції будуть спостерігатися й цього року: у Нацбанку очікують, що з України виїде на 400 тисяч людей більше, аніж повернеться додому. Як це впливає на нашу економіку сьогодні та впливатиме після закінчення війни?

Про це ми поговорили з виконавчим директором аналітичного центру CASE-Україна Дмитром Боярчуком.

Про ваші враження після дискусії пишіть сюди: https://galas.fm/episode/ec740c32-64dc-527e-86ad-e9cdaa822f35 

Як українські мігранти впливають на економіки приймаючих країн: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/01/10/695807/ 

Дослідження CASE про повоєнні пріоритети України: https://www.case-research.eu/files/?id_plik=7438 

Підтримати Фонд “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Україна залишається однією з небагатьох країн Європи, де порнографічний контент є криміналізованим. Ба більше, у розумінні держави злочином вважається навіть пересилання власних оголених фото в особистому повідомленні знайомій людині. 

Щороку правоохоронці відкривають понад тисячу проваджень за статтями, що стосуються поширення порно, на розслідування яких витрачаються десятки тисяч робочих годин та мільйони гривень з бюджету. Ситуацію може змінити декриміналізація порнографії - і відповідний законопроєкт вже зареєстрували у Верховній Раді.

Кого держава переслідує за виробництво та поширення порнографії? Як пропонується декриміналізувати порно та які наслідки це матиме для економіки? Про це ми поговорили із одним з розробників законопроєкту про декриміналізацію порно, виконавчим директором аналітичного центру BRDO Олексієм Дороганем.

Детальніше про пропозицію декриміналізувати порно, а також про порноринок України та світу читайте у публікації: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/15/703227/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/